- віддалення
- -я, с.1) Простір, що розділяє два пункти, предмети і т. ін.; віддаль, відстань.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
віддалення
Смотреть что такое "віддалення" в других словарях:
віддалення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
рідина — и/, ж. Один із станів речовини, проміжний між твердим і газуватим. || Текуча суміш із різних твердих і рідких речовин. •• Горю/ча рідина/ рідина, що здатна самостійно горіти після віддалення джерела запалювання та має температуру спалаху не… … Український тлумачний словник
абдукція — ї, ж., анат. Відведення, віддалення від середньої лінії тіла. •• Абду/кція о/чного я/блука поворот очного яблука назовні … Український тлумачний словник
від — прийм., з род. в. 1) Уживається на означення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого , чого небудь; прот. до. || Уживається для визначення напрямку руху, поширення чого небудь. || Уживається на означення послідовності дій … Український тлумачний словник
ген — I присл. Указує на віддалення місця, часу, напряму проходження дії; он там, далеко. II а, ч., біол. За сучасним уявленням, одиниця спадкової речовини, за допомогою якої ознаки і властивості батьків передаються нащадкам. Домінантний ген. •• Ген… … Український тлумачний словник
горючий — а, е. Здатний горіти. •• Горю/чі речови/ни речовини та матеріали, які здатні самозайматися під час впливу джерела запалювання та самостійно горіти після його віддалення. Горю/чі сльо/зи гіркі сльози … Український тлумачний словник
даль — і, ж. 1) Простір, що видніється вдалині. 2) Що небудь дуже віддалене; далекий край. || розм. Велика відстань, віддалення … Український тлумачний словник
на — I прийм. Уживається із знах. і місц. відмінками. Сполучення з прийм. на виражають: Просторові відношення: 1) із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета: а) на якого з метою розміщення спрямовується дія (знах. в.); б) на якому… … Український тлумачний словник
середовище — а, с. 1) спец. Речовини, тіла, що заповнюють який небудь простір і мають певні властивості; сфера. 2) Сукупність природних умов, у яких відбувається життєдіяльність якого небудь організму. •• Абіоти/чне середо/вище неорганічне середовище, яке… … Український тлумачний словник
відстань — 1) (простір, який розділяє кого / що н.), віддаль, віддалення, дистанція; даль (велика відстань) 2) (різниця між ким н. у соціяльному становищі, поглядах тощо), віддаль, дистанція … Словник синонімів української мови
